Підготовка до ЗНО і сам
процес складання ЗНО для випускників – це випробування тривалістю в цілий рік,
яке пов'язане з фізичним, інтелектуальним та емоційним напруженням. Тому
виникає необхідність у цілеспрямованій психологічній підготовці випускників до
вступних іспитів, формуванні у них психологічної стійкості у стресових
ситуаціях випробування в процесі їхньої підготовки до ЗНО.
Проблема формування
психологічної стійкості особистості порушується у багатьох вітчизняних та
зарубіжних дослідженнях. Розробці цього питання присвятили свої роботи: І.В.
Андрєєв, В.В. Арінова, М.М. Баландін, О.А. Баранов, Є.П. Крупник, Л.В. Куліков,
Є.Н. Лебедєва, С.В. Манойлов, А.Р. Моршинін, Я.О. Овсяннікова, В.Є. Пеньков, А.В. Петровський, А.А. Реан, М.Б. Тишкова, В.Е. Чудновський та інші.
Зарубіжні автори
здебільшого схильні використовувати термін стресостійкість (Г. Сельє, Г.
Лазарус, М. Борневассер, Р. Бернс), у вітчизняній психології використовують
терміни емоційна, психічна та психологічна стійкість особистості.
Різні
прояви стійкості (емоційна стійкість, психологічна стійкість,
стрес-резистентність, фрустраційна толерантність) багато авторів (В.Л. Марищук,
К.К. Платонов, Я.
Рейковський, О.А. Чернікова та інші) розглядають як назви одного явища –
стресостійкості. В.Є. Пеньков виділив ознаки стійкості та тип діяльності
людини, що визначає її стійкість, В.Е. Чудновський описав рівні стійкості
особистості. А.В. Петровський і М.Г. Ярошевський розглядають психологічну
стійкість як цілісну характеристику особистості, що забезпечує стійкість людини
до фрустраційного і стресогенного впливу. За характеристикою К.М. Левітана, психологічна стійкість
включає здатність витримувати надмірне збудження і емоційну напругу, що виникає
під впливом стресорів, а також здатність зберігати без перешкод для діяльності
високий рівень активації.
Характеризуючи представлені у західній та вітчизняній психологічній
літературі дослідження проблеми стресостійкості можна сказати, що вона отримала
багатопланове вираження, але при цьому відсутній єдиний підхід, який дозволяв
би цілісно відобразити проблему формування
психологічної стійкості випускників у процесі підготовки до ЗНО, в один з
найбільш відповідальних періодів їхнього шкільного життя. Адже можливі труднощі
при здачі ЗНО в основному пов'язані з особливостями сприйняття учнем ситуації
іспиту, з недостатнім рівнем розвитку самоконтролю, з низькою стресостійкістю
школярів, з відсутністю навичок саморегуляції, ефективних для здачі ЗНО копінг
– стратегій.
Мета діяльності колективу гімназії полягає у теоретичному обґрунтуванні й експериментальному
вивченні особливостей формування психологічної стійкості особистості учнів 11 класів у процесі підготовки до ЗНО, яка є
основним компонентом психологічної готовості школярів до проходження ними
вступного випробування.
Відповідно до
поставленої мети нами визначено низку теоретичних і прикладних завдань:
1) На основі
аналізу літературних джерел визначити понятійно-термінологічний апарат
дослідження, розкрити сутність основних дефініцій, а саме: «психологічна стійкість»,
«стресостійкість», «психологічна готовність до ЗНО» та інше.
2) На основі теоретичного аналізу
проблеми виокремити й охарактеризувати складові та фактори психологічної
стійкості особистості у юнацькому віці.
3)
Теоретично проаналізувати ступінь розробки проблеми формування психологічної
стійкості старшокласників у вітчизняній та зарубіжній психологічній літературі.
4) Визначити
психологічні особливості формування
психологічної стійкості особистості учнів 11 класів в
процесі підготовки до ЗНО.
5) Виявити характер взаємозв’язку між рівнем розвитку
психологічної стійкості і готовністю випускників до проходження вступних
випробувань.
7) Розробити та
апробувати програму розвитку психологічної
стійкості одинадцятикласників в процесі підготовки до
ЗНО та експериментально перевірити її ефективність.
Здобутками інноваційної діяльності закладу є розробка та запровадження системи формування
психологічної стійкості учнів 11-х класів в процесі підготовки до ЗНО, яка
включає методологічні аспекти готовності вчителя-предметника до організації
урочної і позаурочної діяльності на основі партнерської взаємодії з учнями;
умови підвищення рівня компетенції
батьків з проблем надання психологічної підтримки в сім’ї; інноваційні програми
забезпечення психологічного супроводу освітнього процесу.
Основними результатами діяльності педагогічного колективу стали методичні наробки стосовно організації процесу
підготовки учнів до успішного складання ЗНО; узагальнення досвіду поглиблення
знань учнів з основних шкільних дисциплін; запровадження психокорекційної
програми формування психологічної стійкості учнів в процесі підготовки і
складання вступних випробувань.
Це
сприяло формуванню мотивації успіху, вибору продуктивних копінг-стратегій
поведінки у складних ситуаціях, зниженню рівня невротизації і тривожності учнів
випускних класів та підвищенню рівня їх стресостійкості як необхідної умови
успішного складання ЗНО.
Досвід творчого
колективу гімназії стосовно розробки та запровадження системи формування
психологічної стійкості учнів 11-х класів в процесі підготовки до ЗНО може бути
корисним для інноваційних навчальних закладів.